Персоніфікована корекція вагінального мікробіому новітні підходи на засадах медицини 3П

Підписуйтесь на наші соціальні мережі, щоб стежити за останніми новинами тут 💜:

Сайт: www.ediens.me

Facebook: www.facebook.com/profile.php?id=61561258499410  

LinkedIn: www.linkedin.com/ediens 

Instagram: www.instagram.com/ediens_official

TikTok: www.tiktok.com/@ediens_official 

УДК 618.15-002-078-084

DOI https://doi.org/10.32782/2786-7684/2024-2-14

Бурмей Світлана Андріївна,

аспірант, старший викладач кафедри медико-біологічних дисциплін,

ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

ORCID ID: 0000-0002-8157-4262

м. Ужгород, Україна

Боршош Святослав Юрійович,

аспірант, асистент кафедри медико-біологічних дисциплін,

ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

ORCID ID:0009-0001-4280-4096

м. Ужгород, Україна

Артьоменко Володимир Вікторович,

доктор медичних наук, професор,

професор кафедри акушерства та гінекології,

Одеський національний медичний університет

ORCID ID: 0000-0003-2490-375X

м. Одеса, Україна

Бойко Надія Володимирівна,

доктор біологічних наук, професор,

завідувач кафедри медико-біологічних дисциплін,

ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

ORCID ID: 0000-0002-2467-7513

м. Ужгород, Україна

Персоніфікована корекція вагінального мікробіому

новітні підходи на засадах медицини 3П

Вступ. Здорові жінки репродуктивного віку характеризуються нормомікробіоценозом в урогенітальному тракті, який перебу-

ває в стані динамічної рівноваги і забезпечує колонізаційну резистентність слизових оболонок. Порушення рівноваги вагінального

мікробіому може зумовлювати підвищення ризиків зараження вірусом папіломи людини, який провокує розвиток раку шийки матки,

безпліддя у жінок репродуктивного віку тощо. Новим підходом у вирішенні проблеми корекції вагінальних дисбіозів на засадах

медицини 3П є застосування індивідуально підібраних фармабіотиків.

Метою роботи було дослідити особливості вагінальної мікробіоти при дисбіозі та скоригувати її за допомогою індивідуально

підібраних фармабіотиків з клінічно доведеною ефективністю.

Матеріали та методи. Матеріалом для дослідження слугував вагінальний секрет жінок репродуктивного віку. Мікробіологічне

дослідження здійснювали шляхом кількісного посіву біоматеріалу на поживні середовища з подальшою ідентифікацією виділених

мікроорганізмів. Персоніфікований підбір фармабіотиків базувався на основі визначення антагонізму між ізольованими із біоматері-

алу мікроорганізмами та фармабіотиками.

Результати та обговорення. В результаті бактеріологічного дослідження вагінального секрету жінок з різними гінекологічними

захворюваннями, встановлено зміщення рН вагінального секрету в лужну сторону (6,00 ± 0,12, тоді як в нормі реакція кисла і ста-

новить рН <4,5). Бактеріологічний аналіз вагінального секрету показав наявність аеробного вагініту та кандидозного вульвовагініту,

що свідчить про мікробні асоціації піхви III та IV типу, тобто бактеріального вагінозу. В результаті персоніфікованого підбору вста-

новлено, що для досліджуваних мікробних асоціацій піхви композиції фармабіотиків суттєво відрізняються.

Висновки. Персоніфікована корекція вагінального мікробіому на засадах медицини 3П є ефективним методом індивідуального

попередження та лікування вагінозів встановленої етіології.

Ключові слова: вагінальний мікробіом, корекція, персоніфікований підхід, фармабіотики, лактобактерії, 3П медицина.

Burmei Svitlana Andriivna, Postgraduate Student, Senior Lecturer at the Department of Medical and Biological Disciplines,

Uzhhorod National University, ORCID ID: 0000-0002-8157-4262, Uzhhorod, Ukraine

Borshosh Sviatoslav Yuriyovych, Postgraduate Student, Assistant at the Department of Medical and Biological Disciplines, Uzhgorod

National University, ORCID ID:0009-0001-4280-4096, Uzhhorod, Ukraine

Artyomenko Volodymyr Viktorovych, Doctor of Medical Sciences, Professor, Professor at the Department of Obstetrics and

Gynecology, Odessa National Medical University, ORCID ID: 0000-0003-2490-375X, Odesa, Ukraine

80 Intermedical journal, випуск 2, 2024 р.

Boyko Nadiya Volodymyrivna, Doctor of Biological Sciences, Professor, Head of the Department of medical and biological

disciplines, Uzhhorod National University, ORCID ID: 0000-0002-2467-7513, Uzhhorod, Ukraine

Personalized correction of the vaginal microbiome:

innovative approaches based on 3P medicine principles

Introduction. Healthy women of reproductive age are characterized by normomicrobiocenosis in the urogenital tract, which is in a

state of dynamic balance and ensures the colonization resistance of the mucous membranes. Disruption of the vaginal microbiome balance

may increase the risk of human papillomavirus (HPV) infection, which triggers the development of cervical cancer, infertility in women of

reproductive age, and more. A new approach to solving the problem of correcting vaginal dysbiosis based on 3P medicine principles involves

the use of individually selected pharmabiotics.

The aim of the study was to investigate the features of vaginal microbiota in dysbiosis and to correct it using individually selected

pharmabiotics with clinically proven effectiveness.

Materials and Methods. The material for the study was vaginal secretions from women of reproductive age. Microbiological research

was carried out through quantitative seeding of the biomaterial on nutrient media, followed by the identification of isolated microorganisms.

Personalized selection of pharmabiotics was based on determining the antagonism between microorganisms isolated from the biomaterial and

pharmabiotics.

Results and Discussion. As a result of the bacteriological examination of vaginal secretions from women with various gynecological

diseases, a shift in the vaginal secretion’s pH to the alkaline side was established (6.00 ± 0.12, whereas the normal reaction is acidic and has

a pH of <4.5). Bacteriological analysis of vaginal secretions showed the presence of aerobic vaginitis and candidal vulvovaginitis, indicating

microbial associations of type III and IV of the vagina, i.e., bacterial vaginosis. As a result of personalized selection, it was established that for

the studied microbial associations of the vagina, the compositions of pharmabiotics differ significantly.

Conclusions. Personalized correction of the vaginal microbiome based on the principles of 3P medicine is an effective method of

individual prevention and treatment of vaginosis of established etiology.

Key words: vaginal microbiome, correction, personalized approach, pharmabiotics, lactobacilli, 3P medicine.

Вступ. Мікробіом статевих органів відіграє важливу роль у становленні і функціонуванні репродуктивної системи, що становить близько 10% від загального мікробіому людини. Баланс вагінального мікробіому відіграє надважливу роль у підтримці фізіологічної  рівноваги в сечостатевій системі, попереджуючи роз- виток у ній патологічних порушень. Вивчення мікробі- ому людини останніми роками довело, що вагінальний  мікробіом є динамічним «органом» і залежить від різ- них чинників [1-3].  Вагінальна мікробіота є одним із найважливіших  захисних механізмів для репродуктивної функції та під- тримки здорового середовища. Стабільність цієї біоти  запобігає проліферації комменсальних мікроорганізмів і колонізації умовно-патогенними мікроорганізмами, тим самим запобігаючи інфікуванню [4, 5].  Бактерії утворюють адгезивний моношар на сли- зовій оболонці піхви та виробляють антимікробні  сполуки, які підтримують цей стан здоров’я, такі як перекис водню (антимікробний продукт, що захищає  від шкідливих мікроорганізмів) [6, 7], молочна кис- лота (яка підтримує нормальний рН піхви від 3,5 до  4,5) [8, 9], бактеріоцини (антибіотики, які пригнічують  ріст шкідливих мікроорганізмів у піхві) [10, 11] та фер- мент аргініндезаміназа (метаболізує аргінін у цитрулін  та аміак (NH3  ), позбавляючи анаеробні патогени цієї амінокислоти, необхідної для їхнього росту) [12, 13]. Зокрема, Lactobacillus сrispatus і L. jensenii можуть виробляти перекис водню, окислювач, токсичний для каталазонегативних бактерій, а також здатний in vitro інгібувати ВІЛ-1 і вірус простого герпесу типу 2 [14, 15]. Вагінальні кислоти, які виділяються цими лактобактеріями, у присутності вірусної РНК можуть  стимулювати дозрівання дендритних клітин, актива- цію підкласів Т-хелперних лімфоцитів та вироблення  захисних запальних цитокінів і інтерферону-γ [16]. Ці механізми підкреслюють важливу роль лактобактерій  у підтримці вагінального здоров’я та захисті від пато- генних інфекцій, а також відкривають перспективи для  розробки нових терапевтичних стратегій, спрямованих на зміцнення природного імунітету.  Піхва містить величезну мікроекосистему, що міс- тить мільярди мікроорганізмів. Систематичне вияв- лення мікробної біомаси жіночого репродуктивного  тракту проводили за допомогою секвенування гена 16S рРНК. Дані 110 осіб репродуктивного віку показали, що в піхві міститься понад 1000 бактерій [17]. Дослідження вагінального мікробіому різних етнічних груп встановило 5 типів піхвових асоціацій:  у першій переважають Lactobacillus crispatus, у дру- гій – L. gasseri, у третій – L. iners, у пятій L. jensenii,  тоді як у четвертій (так званий бактеріальний вагіноз),  кількість лактобацил знижується і, як наслідок, збіль- шується значення pH [18, 19].  Бактеріальний вагіноз (БВ) та шкала вагінозу (Vaginose-Score) ґрунтуються на оцінці взаємовідносин між фізіологічною біотою (Lactobacillus) та бактеріями, асоційованими із БВ Gardnerella vaginalis, Bacteroides, Prevotella та Mobiluncus. Саме Gardnerella vaginalis належить важлива роль у етіології БВ: ця анаеробна бактерія здатна знижувати цитокінутворюючу функцію дендритних клітини слизової піхви, що призводить до атипової слабкої запальної відповіді [20]. БВ зустрічається, за даними різних авторів, у 15-20% жінок загальної популяції [21], у 15-37%  вагітних жінок [22] і виступає фактором ризику розви- тку ускладнень вагітності, пологів та післяпологового  періоду (мимовільний викидень, передчасні пологи, хоріонамніоніт, внутрішньоутробне інфікування плода, післяпологові запальні ускладнення [20-22]. Корекція вагінальної мікробіоти – це відновлення нормального балансу мікроорганізмів у вагінальному середовищі за допомогою лікувальних заходів [23]. Згідно сучасних рекомендацій міжнародних організа-  Intermedical journal, випуск 2, 2024 р. 81 цій, наприклад, таких як ACOG (American College of  Obstetricians and Gynecologists), безпечним і ефектив- ним методом корекції вагінальної мікробіоти є засто- сування пробіотиків і фармабіотиків [24]. З розвитком  прогностичної, превентивної та персоналізованої меди- цини (медицини 3П) даний підхід дозволяє не лише  лікувати наявні порушення мікробіоти, але й прогно- зувати ризики виникнення дисбіозу, запобігати його  розвитку за допомогою індивідуально підібраних фар- мабіотиків, що відповідають особливостям мікробіоти  кожної пацієнтки, забезпечуючи персоналізований під- хід до відновлення здоров’я [25, 26]. Ефективність фар- мабіотиків описана в роботах таких авторів, як Reid G.,  Jass J., at al. (2019), які підтвердили їх здатність віднов- лювати баланс мікробіоти після антибактеріальної тера- пії або гормональних змін у жіночому організмі [27].  Метою роботи було дослідити особливості вагі- нальної мікробіоти при дисбіозі та скоригувати її за  допомогою індивідуально підібраних фармабіотиків з клінічно доведеною ефективністю. Методологія та методи дослідження. У рамках  дослідження було проведено первинний огляд 30 паці- єнток із різними гінекологічними захворюваннями та  здійснено забір біологічного матеріалу (вагінальний секрет) в Одеському міському пологовому будинку  No 5. Комплексне вивчення стану нижніх відділів гені- тального тракту здійснювали шляхом вимірювання рН  піхвового вмісту, мікроскопії нативних мазків та бак- теріологічного дослідження біоматеріалу. Середній вік  жінок – 40±0,85 р. Вимірювання рН піхвового вмісту здійснювали за допомогою тест-смужок рН піхвового вмісту CITOLAB (Україна) згідно інструкції виробника.  Мікроскопію нативних мазків проводили з викорис- танням методу Грама [28].  Дослідження стану мікробіоти проводили в два  етапи – до та після корекції мікробіоти. Зразки вагі- нального секрету кількісно висівали (метод серійних  розведень) на різні живильні середовища для виділення та подальшої ідентифікації мікроорганізмів [28, 29].  В роботі були використані наступні селективні та хро- могенні середовища: Mitis Salivarius Agar, Bile Esculin  Agar, Mannitol Salt Agar, Endo Agar, Bismuth Sulphite Agar, HiCrome Clostridial Agar, Sabouraud Dextrose Agar, Lactobacillus MRS Agar, Bifidobacterium Agar, (виробник HiMedia Laboratories, Індія), ChromaticTM  Detection (виробник Liofilchem, Італія). Чашки інкубу- вали при при 37°C протягом 24-48 год та підраховували  кількість колонієутворюючих одиниць (КУО) мікроор- ганізмів. Ідентифікацію ізольованих мікроорганізмів  здійснювали за допомогою біохімічних тест систем Anaerotest-23, Enterotest-24, Neferm-test, Candida-23, Staphytest-16, Streptotest 24 (виробник Lachema, Брно, Чеська республіка).  Для корекції вагінальної мікробіоти застосову- вали персоніфікований підбір фармабіотиків із шести  перспективних штамів лактобактерій: Lactobacillus bulgaricus S6, L. delbrueckii subsp. bulgaricus S19, L. rhamnosus S25, L. plantarum A, L. bulgaricus A6 та L.  bulgaricus A 22 [29, 30]. Ці штами були ізольовані з тра- диційних молочних продуктів і ендемічних рослин  у високогірних екологічно чистих районах Родопських  гір у Болгарії та знаходяться в авторській колекції кафе- дри біотехнології Університету харчових технологій  (University of Food Technology, Plovdiv), надані проф. Альбертом Крастановим. Всі штами мають сертифікат відповідності Selur Pharma Ltd., Bulgaria. Персоналізований підбір фармабіотиків проводили  шляхом спільного культивування мікроорганізмів, ізо- льованих з вагінального секрету жінок, та досліджу- ваних фармабіотиків. Ефективними вважали ті, які  проявляли антагоністичну дію по відношенню до етіо- логічно значимих умовно-патогенних мікроорганізмів,  концентрації, яких були за межами норми, та не впли- вали на ріст представників коменсальної мікробіоти.  Оцінка результатів дослідження, математичний  аналіз та перевірка достовірності результатів здійсню- валися на основі програмного забезпечення Statistica  (STATISTICA) та Microsoft Office Excel 2019 (Microsoft Office). Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових  результатів. З анамнезу відомо, що пацієнток турбу- вали постійний свербіж в інтимній зоні, дискомфорт та  біль під час статевого акту. Діагноз, який було встанов- лено в ході лабораторних досліджень – безпліддя, міко- плазмоз, дисплазія, бактеріальний вагіноз.  При дослідженні вагінального секрету було вста- новлено, що найбільш поширеними мікроорганізмами  у досліджуваних зразках були Enterococcus faecalis (100 %), Escherichia coli (lac+) та Staphylococcus epidermidis (50 % зразків) та Staphylococcus haemolyticus (36 %) (рис. 1).  Частота виділення інших умовно-патоген- них та коменсальних мікроорганізмів становила  7 %: Streptococcus viridans, Staphylococcus aureus, Staphylococcus xylosus, Staphylococcus saprophyticus, Pseudomonas aeruginosa, Klebsiella pneumoniae, Enterobacter cloacae, Peptostreptococcus anaerobius,  Bifidobacterium bifidum та Bifidobacterium breve. Наяв- ність цих мікроорганізмів у біотопі піхви могла бути  спричинена як внутрішніми, так і зовнішніми факто- рами: змінами рівнів статевих гормонів, фазами мен- струального циклу, сексуальною активністю, прийомом  антибіотиків, використанням оральних контрацептивів тощо [31]. Видовий склад лактобактерій піхвового біотопу у кожної жінки є унікальним і нерідко представлений  декількома видами. Нами було виділено та ідентифіко- вано такі види лактобактерій: Lactobacillus casei (21%),  L. Acidophilus (57%), L. Iners (21%), концентрації яких в зразках були знижені (табл. 1). Вимірювання рН середовища піхви показало лужну реакцію зі значенням 6,00 ± 0,12, тоді як в нормі кисла реакція і становить рН <4,5, що також свідчить про наявність бактеріального вагініту. Він характеризується  зменшенням кількості представників нормальної вагі- нальної мікробіоти і переважанням умовно-патогенних  бактерій (табл. 2). Згідно даних літератури, частота  виникнення БВ досягає 25 % серед жінок репродуктив- ного віку та може призвести до серйозних несприятли- вих гінекологічних та акушерських наслідків [32, 33].

Кандидозний вульвовагініт є другою за пошире- ністю причиною вагінальних виділень після БВ. За  оцінками гінекологів приблизно 75% жінок репродук- тивного віку принаймні один раз в житті перенесли  цю інфекцію [34]. Згідно отриманих нами результатів  досліджень вагінального секрету набільш часто зустрі- ваними були Candida guilliermondii та C. albicans –  43 та 36 %, відповідно (табл. 3). В декількох випадках була ідентифікована C. lusitaniae (14 %).  Проаналізувавши мікробні профілі вагінального  секрету досліджуваних жінок та порівнявши їх з кла- сифікацією мікробних асоціацій піхви, можна ствер- джувати, що вагінальний секрет 4 жінок відноситься  до III (з переважанням L. iners) та 14 жінок до IV типу, що вказує на наявність у них бактеріального вагіноз. Решта жінок (12) мали кандидозний вульвовагініт.  Наступним етапом нашого дослідження була мож- ливість корекції вагінальної мікробіоти пацієнток,

застосовуючи лише фармабіотики. Підбір дієвого фар- мабіотика здійснювали персоніфіковано з урахуванням  типу мікробної асоціації піхви (табл 4). Слід відмітити, що в залежності від типу мікробної  асоціації піхви, дієвими були різні комбінації досліджу- ваних фармабіотиків. Як видно з таблиці 4, із шести  штамів лактобактерій лише два, а саме комбінація Lactobacillus bulgaricus S19 та L. rhamnosus S25 були найефективнішими для III типу мікробної асоціації піхви (відмічали підвищення кількості до показників норми). Для IV типу мікробної асоціації піхви найвищу антагоністичну активність проявила комбінація штамів L. plantarum A, L. bulgaricus A6 та L. bulgaricus A22.  Найдієвішим фармабіотиком при кандидозному вуль- вовагініті був лише L. plantarum A, що може свідчити  про його антимікотичні властивості.  Висновки з дослідження. 1. Аналіз вагіналь- ного секрету пацієнток показав домінування умовно- патогенних мікроорганізмів, які асоціюються  з наявністю бактеріального вагінозу: Enterococcus faecalis – 9±0,2 ∙ 104 КУО/мл (100 %), Escherichia coli (lac+) – 2±0,8 ∙ 104 КУО/мл (50 %), Staphylococcus epidermidis – 2±0,4 ∙ 104  КУО/мл (50 %) та Staphylococcus  haemolyticus – 1±0,1 ∙ 105  КУО/мл (36 %).  2. Низька кількість лактобактерій (Lactobacillus  acidophilus, L. casei, L. iners) свідчить про значні пору- шення вагінальної мікробіоти у пацієнток, що вказує на  зниження захисного бар’єру мікробіоти.  3. Персоналізована корекція вагінальної мікробіоти  за допомогою фармабіотиків показала високу ефектив- ність. Для III типу мікробної асоціації ефективною була  комбінація Lactobacillus bulgaricus S19 і L. rhamnosus S25, тоді як для IV типу найбільш результативною була комбінація L. plantarum A, L. bulgaricus A6 та L. bulgaricus A22. Фармабіотик L. plantarum A виявився найдієвішим при кандидозному вульвовагініті. 4. Корекція вагінальної мікробіоти за допомогою індивідуально підібраних фармабіотиків є ефективною стратегією для відновлення мікробіому та лікування захворювань піхви, таких як бактеріальний вагіноз, кандидозний вульвовагініт та ін. Перспективи подальших розвідок у цьому  напрямку. Подальші дослідження можуть бути спря- мовані на ідентифікацію нових штамів лактобактерій та  інших корисних мікроорганізмів, які мають більш вира- жені антагоністичні властивості проти умовно-пато- генних мікроорганізмів та грибів. Крім того, необхідні  масштабні клінічні дослідження для підтвердження ефек- тивності фармабіотиків на більшій кількості пацієнток  з різними типами мікробної асоціації піхви, що забез- печить більш надійну доказову базу для впровадження  нових методів лікування в клінічну практику. Розробка  нових та вдосконалення існуючих методів корекції вагі- нальної мікробіоти дозволить розробити нові ефективні  стратегії лікування та профілактики гінекологічних захво- рювань, підвищуючи загальний рівень здоров’я жінок.  Таблиця 4  Ефективні фармабіотики відповідно до мікробних асоціацій No з/п Тип мікробної асоціації Підібраний фармабіотик 1 III тип Комбінація Lactobacillus bulgaricus S19 та L. rhamnosus S25 2 IV тип, тобто БВ Комбінація L. plantarum A, L. bulgaricus A6 та L. bulgaricus A22 3 Кандидозний вульвовагініт L. plantarum A 

REFERENCES 

1. Macklaim JM, Gloor GB, Anukam KC, Cribby S, Reid G. At the crossroads of vaginal health and disease, the genome sequence of Lactobacillus iners AB-1. Proceedings of the National Academy of Sciences [Internet]. 2010 Nov 8;108(supplement_1):4688–95. Available from: http://dx.doi.org/10.1073/pnas.1000086107 2. Ravel J, Gajer P, Abdo Z, Schneider GM, Koenig SSK, McCulle SL, et al. Vaginal microbiome of reproductive-age women. Proceedings of the National Academy of Sciences [Internet]. 2010 Jun 3;108(supplement_1):4680–7. Available from: http://dx.doi.org/10.1073/pnas.1002611107 3. R Koedooder, M Singer, S Schoenmakers, P H M Savelkoul, S A Morré, J D de Jonge, L Poort, W J S S Cuypers, N G M Beckers, F J M Broekmans, B J Cohlen, J E den Hartog, K Fleischer, C B Lambalk, J M J S Smeenk, A E Budding, J S E Laven, The vaginal microbiome as a predictor for outcome of in vitro fertilization with or without intracytoplasmic sperm injection: a prospective study, Human Reproduction, Volume 34, Issue 6, June 2019, Pages 1042–1054, https://doi.org/10.1093/humrep/ dez065 4. Deidda F, Amoruso A, Allesina S, Pane M, Graziano T, Del Piano M, et al. In Vitro Activity of Lactobacillus fermentum LF5 Against Different Candida Species and Gardnerella vaginalis. Journal of Clinical Gastroenterology [Internet]. 2016 Nov;50(Supplement 2):S168–70. Available from: http://dx.doi.org/10.1097/mcg.0000000000000692 5. Donders GGG, Bellen G, Grinceviciene S, Ruban K, Vieira-Baptista P. Aerobic vaginitis: no longer a stranger. Research in Microbiology [Internet]. 2017 Nov;168(9–10):845–58. Available from: http://dx.doi.org/10.1016/j.resmic.2017.04.004 6. Cherpes TL, Marrazzo JM, Cosentino LA, Meyn LA, Murray PJ, Hillier SL. Hormonal contraceptive use modulates the local inflammatory response to bacterial vaginosis. Sexually Transmitted Infections [Internet]. 2008 Jan 9;84(1):57–61. Available from: http://dx.doi.org/10.1136/sti.2007.026625 7. V. Sgibnev A, A. Kremleva E. Vaginal Protection by H2O2-Producing Lactobacilli. Jundishapur Journal of Microbiology [Internet]. 2015 Oct 17;8(10). Available from: http://dx.doi.org/10.5812/jjm.22913 8. O’Hanlon DE, Come RA, Moench TR. Vaginal pH measured in vivo: lactobacilli determine pH and lactic acid concentration. BMC Microbiology [Internet]. 2019 Jan 14;19(1). Available from: http://dx.doi.org/10.1186/s12866-019-1388-8  84 Intermedical journal, випуск 2, 2024 р. 9. Tachedjian G, Aldunate M, Bradshaw CS, Cone RA. The role of lactic acid production by probiotic Lactobacillus species in vaginal health. Research in Microbiology [Internet]. 2017 Nov;168(9–10):782–92. Available from: http://dx.doi.org/10.1016/j. resmic.2017.04.001 10. O’Hanlon DE, Come RA, Moench TR. Vaginal pH measured in vivo: lactobacilli determine pH and lactic acid concentration. BMC Microbiology [Internet]. 2019 Jan 14;19(1). Available from: http://dx.doi.org/10.1186/s12866-019-1388-8 11. Tachedjian G, Aldunate M, Bradshaw CS, Cone RA. The role of lactic acid production by probiotic Lactobacillus species in vaginal health. Research in Microbiology [Internet]. 2017 Nov;168(9–10):782–92. Available from: http://dx.doi.org/10.1016/j. resmic.2017.04.001 12. Hutton C, Bryce DW, Russeau W, Glass HJ, Jenkin LET, Corns WT, et al. Aqueous and solid-phase speciation of arsenic in Cornish soils. Mineralogical Magazine [Internet]. 2005 Oct;69(5):577–89. Available from: http:// dx.doi.org/10.1180/0026461056950272 13. Makarova KS, Grishin NV, Shabalina SA, Wolf YI, Koonin EV. A putative RNA-interference-based immune system in prokaryotes: computational analysis of the predicted enzymatic machinery, functional analogies with eukaryotic RNAi, and hypothetical mechanisms of action. Biology Direct [Internet]. 2006 Mar 16;1(1). Available from: http:// dx.doi.org/10.1186/1745-6150-1-7 14. Aldunate M, Tyssen D, Johnson A, Zakir T, Sonza S, Moench T, et al. Vaginal concentrations of lactic acid potently inactivate HIV. Journal of Antimicrobial Chemotherapy [Internet]. 2013 May 8;68(9):2015–25. Available from: http:// dx.doi.org/10.1093/jac/dkt156 15. Borges S, Silva J, Teixeira P. The role of lactobacilli and probiotics in maintaining vaginal health. Archives of Gynecology and Obstetrics [Internet]. 2013 Oct 30;289(3):479–89. Available from: http://dx.doi.org/10.1007/s00404-013-3064-9 16. Witkin S. The vaginal microbiome, vaginal anti‐microbial defence mechanisms and the clinical challenge of reducing infection‐related preterm birth. BJOG: An International Journal of Obstetrics &amp; Gynaecology [Internet]. 2014 Oct 15;122(2):213–8. Available from: http://dx.doi.org/10.1111/1471-0528.13115 17. Donders GGG, Ravel J, Vitali B, Netea MG, Salumets A, Unemo M. Role of Molecular Biology in Diagnosis and Characterization of Vulvo-Vaginitis in Clinical Practice. Gynecologic and Obstetric Investigation [Internet]. 2017;82(6):607–16. Available from: http://dx.doi.org/10.1159/000478982 18. Rusnak OJ. Microbiota as an important component of health. Problems of Environmental Biotechnology [Internet]. 2023 Dec 12;(1). Available from: http://dx.doi.org/10.18372/2306-6407.1.18057 19. Artyomenko VV, Mnikh LV, Domakova NV. Woman’s microbiome and obstetrical and perinatal risks: what do they have in common? Reproductive health of woman [Internet]. 2023 Sep 29;(6):37–45. Available from: http://dx.doi.org/10.30841 /2708-8731.6.2023.289995 20. Garcia-Garcia RM, Arias-Álvarez M, Jordán-Rodríguez D, Rebollar PG, Lorenzo PL, Herranz C, et al. Female reproduction and the microbiota in mammals: Where are we? Theriogenology [Internet]. 2022 Dec;194:144–53. Available from: http://dx.doi.org/10.1016/j.theriogenology.2022.10.007 21. Koedooder R, Singer M, Budding DE, Schoenmakers S, Savelkoul PH, Morre SA, et al. The vaginal microbiome as predictor for in vitro fertilization with or without intracytoplasmic sperm injection outcome: a prospective study. Fertility and Sterility [Internet]. 2018 Sep;110(4):e210–1. Available from: http://dx.doi.org/10.1016/j.fertnstert.2018.07.609 22. Cox C, Watt AP, McKenna JP, Coyle PV. Mycoplasma hominis and Gardnerella vaginalis display a significant synergistic relationship in bacterial vaginosis. European Journal of Clinical Microbiology &amp; Infectious Diseases [Internet]. 2016 Jan 21;35(3):481–7. Available from: http://dx.doi.org/10.1007/s10096-015-2564-x 23. Tsmur O, Levchuk O, Liashyna K, et al. Results of using the domestic synbiotic Bifiten for treatment of bacterial vaginosis of pregnant women. HEALTH OF WOMAN [Internet]. 2016 Jul 29;(6(112)):66–72. Available from: http://dx.doi.org/10.15574/ hw.2016.112.66 24. Blackwell S, Louis JM, Norton ME, Lappen JR, Pettker CM, Kaimal A, et al. Reproductive services for women at high risk for maternal mortality: a report of the workshop of the Society for Maternal-Fetal Medicine, the American College of Obstetricians and Gynecologists, the Fellowship in Family Planning, and the Society of Family Planning. American Journal of Obstetrics and Gynecology [Internet]. 2020 Apr;222(4):B2–18. Available from: http://dx.doi.org/10.1016/j.ajog.2019.12.008 25. Puebla-Barragan S, Reid G. Thirty-year evolution of probiotic therapy. Microbial Cell [Internet]. 2019 Apr 1;6(4):184–96. Available from: http://dx.doi.org/10.15698/mic2019.04.673 26. Boyko N, Costigliola V, Golubnitschaja O. Microbiome in the Framework of Predictive, Preventive and Personalised Medicine. Microbiome in 3P Medicine Strategies [Internet]. 2023;1–8. Available from: http://dx.doi.org/10.1007/978-3- 031-19564-8_1 27. Sanders ME, Merenstein DJ, Reid G, Gibson GR, Rastall RA. Probiotics and prebiotics in intestinal health and disease: from biology to the clinic. Nature Reviews Gastroenterology &amp; Hepatology [Internet]. 2019 Jul 11;16(10):605–16. Available from: http://dx.doi.org/10.1038/s41575-019-0173-3 28. Ivashko M, Burmei S, Yusko L, Chaikovska T, Boyko N. Microbiological diagnostics: From traditional to molecular genetic methods: A literature review. Bulletin Of Medical And Biological Research [Internet]. 2023 Oct 16;5(4):34–41. Available from: http://dx.doi.org/10.61751/bmbr/4.2023.34 29. Yusko L.S., Burmei S.A., Lemko I.S., Krastanov A.I., Boyko N.V. The Use of Personalized Pharmabiotics as an Approach to the Rehabilitation of Post-COVID Patients. Microbiological journal. 2024 (4). P. 64–75. https:// doi.org/10.15407/ microbiolj86.04.064 30. Ilyazova A, Blazheva D, Slavchev A, Krastanov A. In vitro simulation of the gastrointestinal tract environment and its interaction with probiotic lactobacilli. Mollov P, Ivanov G, Kostov G, Dragoev S, editors. BIO Web of Conferences [Internet]. 2022;45:02003. Available from: http://dx.doi.org/10.1051/bioconf/20224502003  Intermedical journal, випуск 2, 2024 р. 85 31. Pуrohova V, Shurpyak S, Okhabska I, Dyakunchak Y. Mikrobiota pikhvy ta yiyi zvʺyazok iz reproduktyvnym zdorovʺyam. Prakt. [internet]. 23 hrudnya 2022 [tsyt. za 21 veresenʹ 2024];0(4):57-1. dostupnyy u: https://plr.com.ua/index. php/journal/article/view/738 32. Bertran T, Brachet P, Vareille-Delarbre M, Falenta J, Dosgilbert A, Vasson MP, et al. Slight Pro-Inflammatory Immunomodulation Properties of Dendritic Cells byGardnerella vaginalis: The “Invisible Man” of Bacterial Vaginosis? Journal of Immunology Research [Internet]. 2016;2016:1–13. Available from: http://dx.doi.org/10.1155/2016/9747480 33. Sroka-Oleksiak A, Gosiewski T, Pabian W, Gurgul A, Kapusta P, Ludwig-Słomczyńska AH, et al. Next-Generation Sequencing as a Tool to Detect Vaginal Microbiota Disturbances during Pregnancy. Microorganisms [Internet]. 2020 Nov 18;8(11):1813. Available from: http://dx.doi.org/10.3390/microorganisms8111813 34. Vieira-Baptista P, Lima-Silva J, Pinto C, Saldanha C, Beires J, Martinez-de-Oliveira J et al. Bacterial vaginosis, aerobic vaginitis, vaginal inflammation and major Pap smear abnormalities. Eur. J. Clin. Microbiol. Infect. Dis. 2016;35(4):657-64.