Ключові аспекти використання пробіотичних штамів нового покоління в 3П медицині: виклики та перспективи
- ediensofficial
- 7 днів тому
- Читати 24 хв
Підписуйтесь на наші соціальні мережі, щоб стежити за останніми новинами тут 💜:
Сайт: www.ediens.me
LinkedIn: www.linkedin.com/ediens
Instagram: www.instagram.com/ediens_official
TikTok: www.tiktok.com/@ediens_official
УДК 579.61:613.32
Бурмей Світлана Андріївна,
аспірант, асистент кафедри медико-біологічних дисциплін,
ДВНЗ «Ужгородський національний університет»
ORCID ID: 0000-0002-8157-4262
м. Ужгород, Україна
Бойко Надія Володимирівна,
доктор біологічних наук, професор,
завідувач кафедри медико-біологічних дисциплін,
ДВНЗ «Ужгородський національний університет»
ORCID ID: 0000-0002-2467-7513
м. Ужгород, Україна
Ключові аспекти використання пробіотичних штамів нового покоління в 3П медицині:
виклики та перспективи
Сьогодні виробництво фармабіотиків «нового покоління» зіткнулось з новими викликами через спробу розширення викорис-
тання нових нетипових пробіотичних штамів. В даному огляді висвітлено потенціал використання пробіотичних штамів нового
покоління (пробіотиків, метабіотиків, NGPs), як активних компонентів новітніх пробіотичних препаратів з доведеною клінічною
дією. Мета дослідження. Дослідити можливість застосування нетипових пробіотичних штамів та оцінити їх потенціал для ство-
рення фармабіотиків нового покоління. Матеріали та методи. В основу роботи покладено аналіз та систематизацію власних екс-
периментальних і теоретичних наукових даних. Результати досліджень та їх обговорення. Кишкова мікробіота взаємодіє майже
з усіма органами, включно і з центральною нервовою системою, у так званій̆ осі «Кишечник – головний мозок». Мікробіом здорових
людей може бути джерелом перспективних пробіотичних штамів мікроорганізмів для створення фармабіотиків з метою профілакти-
ки та лікування захворювань різної етіології. При створенні пробіотичних препаратів необхідно звертати увагу на безпеку штамів,
здатність коригувати локальну та системну імунну відповідь, антагоністичну активність та наявність окремо визначених адгезивних
властивостей. При цьому вони не мають проявляти жодної інгібувальної активності по відношенню до коменсальних мікроорга-
нізмів. Висновки. Для відновлення та корекції мікробіоти шлунково-кишкового тракту застосовують різні тип біопрепаратів (пре-,
про-, син-, метабіотиків). З розвитком сучасних технологій з’явилась можливість використання next-generation probiotics, що сталось
проривом у виробництві біопрепаратів нового покоління. Проте, їх призначення має свої лімітуючі фактори, одним з яких є недо-
статня кількість клінічних досліджень ефективності та виявлення можливих побічних ефектів.
Ключові слова: біопрепарати, пробіотики нового покоління, кишковий мікробіом, фармабіотики, персоніфікована корекція.
Burmei Svitlana Andriivna, Postgraduate Student, Assistant of the Department of Medical and Biological Disciplines, Uzhhorod
National University, ORCID ID: 0000-0002-8157-4262, Uzhhorod, Ukraine
Boyko Nadiya Volodymyrivna, Doctor of Biological Sciences, Professor, Head of the Department of Medical and Biological
Disciplines, Uzhhorod National University, ORCID ID: 0000-0002-2467-7513, Uzhhorod, Ukraine
Key aspects of the use of new-generation probiotic strains in 3P medicine:
challenges and perspectives
Today, the production of «new generation» pharmabiotics faced to new challenges due to the attempt to expand the use of new atypical
probiotic strains. This review highlights the potential of using new generation probiotic strains (probiotics, metabiotics, NGPs) as active
components of the latest probiotic drugs with proven clinical efficacy. Aim of study. To study the possibility of using atypical probiotic
strains and to evaluate their potential for creating new generation pharmabiotics. Materials and methods. The work is based on the analysis
and systematization of own experimental and theoretical scientific data. Results and discussion. The gut microbiota interacts with almost
all organs, including the central nervous system, in the so-called «gut-brain» axis. The microbiome of healthy individuals can be a source of
promising probiotic microbial strains for the development of pharma-biotics for the prevention and treatment of diseases of various etiologies.
When creating probiotic preparations, it is necessary to pay attention to the safety of the strains, their ability to regulate the local and systemic
immune response, antagonistic activity and the presence of separately defined adhesive properties. At the same time, they should not have
any inhibitory effect on commensal microorganisms. Conclusions. Various types of biological preparations (pre-, pro-, syn-, metabiotics) are
used to restore and correct the microbiota of the gastrointestinal tract. With the development of modern technologies, it became possible to
use next-generation probiotics, which became a breakthrough in the production of new-generation biological preparations. However, their use
has its own limiting factors, one of which is the insufficient number of clinical studies on effectiveness and detection of possible side effects.
Key words: biological preparations, new generation probiotics, gut microbiome, pharma-biotics, personalized medicine.
Вступ. Досягнення науки у дослідженні мікробіоти людини відкрили багато можливостей та перспектив. Сучасні знання про структуру та функції кишкової мікробіоти людини та уніфікація концепцій коменсаль- них мікроорганізмів, включаючи пробіотичні, отримані за допомогою молекулярно-генетичних, транскриптом- них, протеомних та метаболомних підходів, сприяли появі сучасних, так званих фармабіотиків. Створення фармабіотиків на основі мікроорганізмів, що населя- ють різні частини людського організму, в тому числі Intermedical journal, випуск 1, 2024 р. 29 і кишечник, є новим напрямком, в якому розвивається фармакологія. Вирішення поставлених завдань у цій галузі можливе за умови комплексного підходу до ство- рення ефективних та безпечних фармабіотиків та їх компонентів [1, 2]. В останні роки мікробіоту людини розглядають як одне із альтернативних джерел одер- жання фармакологічно активних інгредієнтів для про- біотиків нового покоління насамперед з імуномодулю- ючою та антиоксидантною активністю [1]. Доведено, що безпосередню участь в моделюванні імунної відповіді організму приймає мікробіом шлун- ково-кишкового тракту (ШКТ). Продукти метаболізму кишкової мікробіоти, яка населяє слизові оболонки, впливають на перебіг запальних процесів в організмі, що дає змогу виділяти мікробіом ШКТ в окремий імунний орган [3-6]. Виходячи з цього, рутинною прак- тикою є застосування живих культур мікроорганізмів та інших типів біопрепаратів (пре-, про-, син-, метабіо- тиків) для коригування кишкового мікробіому. Пошук і впровадження у виробництво пробіотичних компонентів природного походження є перспективним методом у створені синбіотиків – продуктів, які воло- діють одночасно технологічною і фізіологічною функ- ціональністю [7]. Однак, ефекти цих підходів є дуже загальними та неспецифічними. Можна припустити, що ця галузь досліджень потребує вдосконалення через значну гетерогенність досліджень і варіабельність про- біотичних штамів, які використовують. В свою чергу, постає необхідність у розробці підходів персоніфіко- ваної медицини, яка зосереджується на лікуванні кон- кретного захворювання з урахуванням індивідуального мікробіому кишечника [4]. Переважну більшість нормальної мікробіоти людини становлять типи Firmicutes та Bacteroidetes [6]. Відповідне співвідношення між цими основними класами мікроорганізмів є важливим для успішного функціонування кишкової мікробіоти. Очікується, що в процесі вивчення мікробіоти деякі кишкові бактерії незабаром стануть потенційними джерелами нових терапевтичних засобів. Завдяки інтенсивним дослі- дженням кишкового мікробіому людини та появою перших баз даних кишкових мікробіомів людини стало можливим використання фармабіотиків, як лікарських засобів з доведеною клінічно ефективністю, яке набу- ває визнання медичною спільнотою (клініцистами, медичними спеціалістами, фахівцями) [3-4]. Інноваційні підходи у конструюванні пробіотиків нового покоління мають на меті, окрім відомого спек- тру дії або визначених властивостей біопрепаратів (антибактеріальна, імуномодулююча, антитоксична, протипухлинна), враховувати нейроактивну, десенсибі- лізуючу, морфокінетичну, фізіологічну та інші функці- ональні особливості для корекції мікробіому окремого індивідууму при конкретному основному чи супут- ньому захворюванні [7]. Саме цим вимогам відповіда- ють сучасні фармабіотики, які застосовують виключно шляхом підбору індивідуальних біопрепаратів, після проведення рандомізованих подвійних плацебо-контр- ольованих клінічних досліджень [9-12]. Конструювання фармабіотиків, які б не мали побіч- них ефектів і природно «вбудовувались» у функціону- вання людського організму, а також селективно мобілі- зували його імунну та антиоксидантну захисну систему, стає все більш затребуваним [13-15]. З метою прискореного створення таргетних фарма- біотиків дослідження ведуться паралельно та комплек- сно за декількома напрямками. Ці напрямки базуються на проведенні фундаментальних досліджень з вивчення механізмів дії вже відібраних фармабіотиків та метабі- отиків, розробці концепції та нових генетичних (біо- інформатичних) технологій для пошуку фармабіотиків у заданих метагеномах здорових людей, у тому числі стресостійких, та подальшому відборі і характеристиці відібраних унікальних штамів мікроорганізмів [16]. Водночас потрібно постійно розширювати та кон- цептуально обґрунтовувати наукову базу використання мікробіоти кишечника людини як джерело фармаколо- гічно активних компонентів фармабіотиків, метабіоти- ків для подальшого конструювання препаратів. Розумі- ючи всю важливість і необхідність вивчення концепції в цьому напрямку, слід враховувати регіонально-куль- туральні особливості формування мікробіоти різних груп населення як джерела створення фармабіотиків. Проте, досліджень, які б ґрунтувались на доказовій базі використання пробіотичних мікроорганізмів, все ще недостатньо. Часто вони стикаються з викликами, пов’язаними з протиріччями результативності їх клі- нічного застосування, зумовленими штамовими від- мінностями мікроорганізмів у складі препаратів. Крім того, конструювання пробіотичних препаратів нового покоління трудомістке через складність підбору опти- мальних умов культивування потенційних пробіотич- них штамів мікробіомного походження і способу отри- мання готового лікарського засобу [11-14]. Тому існує постійна необхідність пошуку та роз- робки інноваційних дешевих і надійних селективних середовищ для скринінгу, успішного культивування та визначення синергідної дії (співіснування) пробіотич- них штамів мікроорганізмів для виготовлення фармабі- отичних препаратів в промислових масштабах. Мета. Дослідити можливість застосування нетипо- вих пробіотичних штамів та оцінити їх потенціал для створення фармабіотиків нового покоління. Методологія та методи дослідження. В основу роботи покладено аналіз та систематизація власних експериментальних і теоретичних наукових даних. Для узагальнення літературних даних проведено систематичний огляд рандомізованих клінічних дослі- джень із використанням електронних баз даних – Web of Science, Scopus, PubMed, Google Scholar, викорис- товуючи пошукові терміни: «пробіотики», «біопре- парати», «мікробіом». Наведено результати індивіду- ального підбору персоніфікованих фармабіотиків для корекції кишкового мікробіоти. Матеріал для дослі- дження – фекалії від 20 осіб, віком від 30 до 50 років, які мали скарги на здуття кишечнику, біль під час дефе- кації, виділення слизу з прямої кишки. Кишкову мікро- біоту досліджували шляхом висіву серійних розведень фекалій на наступні селективні та хромогенні поживні середовища: Mitis Salivarius Agar, Bile Esculin Agar, Mannitol Salt Agar, Endo Agar, Bismuth Sulphite Agar, HiCrome Clostridial Agar, Sabouraud Dextrose Agar, 30 Intermedical journal, випуск 1, 2024 р. Lactobacillus MRS Agar, Bifidobacterium Agar, (вироб- ник HiMedia Laboratories, Індія), ChromaticTM Detection (виробник Liofilchem, Італія). Після культивування при 37 °C протягом 24-48 год підраховували кількість КУО бактерій. Ідентифікацію ізольованих мікроорганізмів здійснювали за допомогою біохімічних тест систем ANAERO-23, ENTERO-24, NEFERM-test, Candida-23, STAPHY-16, STREPTO test 24 (виробник LACHEMA, Брно, Чеська республіка). Для корекції порушених нормоценозів використовували авторські штами фармабіотиків змінного складу BioMECombi (ТУ У 10.8-41253026-001:2021 Добавки дієтичні «BiоMe COMBI 10+1» ТМ «EDIENS»), спосіб та підбір яких є предметом патенту [17]. Корекцію кишкової мікро- біоти здійснювали персоніфіковано, з використанням шести фармабіотиків, а саме: Lactobacillus plantarum A, L. bulgaricus A6, L. bulgaricus A22, L. bulgaricus S6, L. bulgaricus S19 та L. rhamnosus S25. Ефективними фар- мабіотиками вважали ті, які проявляли антагоністичну дію по відношенню до етіологічно значимих умовно- патогенних мікроорганізмів, концентрації яких були за межами норми, та які не впливали на ріст представни- ків коменсальної мікробіоти. Наявність дисбіотичних станів підтверджували шляхом дослідження кількіс- ного складу мікробіоценозу кишечника. Виклад основного матеріалу дослідження. Вивчення кишкового мікробіому людини є глобальним міждисциплінарним напрямом досліджень світової науки в останнє десятиліття. Одержані дані свідчать, що мікробіом здорових людей може бути джерелом перспективних пробіотичних штамів мікроорганізмів для створення фармабіотиків з метою профілактики та лікування захворювань різної етіології [1]. Доведено, що кишкова мікробіота взаємодіє майже з усіма органами, включно і з центральною нервовою системою (ЦНС), у так званій̆ осі «Кишечник – голо- вний мозок» [18-19]. Зв’язок між мозком та кишечни- ком є двонаправленим і включає ендокринні, нейронні, імунні та метаболічні шляхи [17-19], проте механізми дії, за допомогою яких бактерії̈ проявляють свій потен- ціал, до кінця не з’ясовані. Встановлено, що вони забез- печують свої ефекти через нервову систему кишечника чи стимуляцію імунної системи і впливають на психо- фізіологічні маркери депресії та тривоги [22]. Потенційно перспективним способом лікування нейропсихічних захворювань є здатність деяких мікро- організмів у шлунково-кишковому тракті людини виробляти та транспортувати нейромедіатори та нейромодулятори [20-24]. Відносно недавно з’ясований новий механізм дії пробіотиків – центральне (на рівні ЦНС) і перифе- рійне (кишкове) перепрограмування генів. Пробіо- тичні штами безпосередньо модулюють вісцеральне сприйняття ноцицептивних подразників. Наприклад, Lactobacillus reuteri здатні пригнічувати вегетативну реакцію на колоректальне здуття у щурів через вплив на кишкові нерви, модулювати вагусні аференти і зни- жувати активацію каналу перехідного рецептора потен- ціального ванілоїда 1 [25-28]. Метабіотики. На сьогодні актуальною є концепція метабіотиків (постбіотиків), найважливішою складо- вою яких є клітинні компоненти, метаболіти та сиг- нальні молекули пробіотичних культур, що здатні спря- мовано модулювати кишкову мікробіоту [29]. За своїм визначенням – це препарати неживих мікроорганізмів та/або їх компонентів, що можуть мати позитивний вплив на організм хазяїна. Активними компоненами постбіотиків можуть бути коротколанцюгові жирні кислоти, екзополісахариди, вітаміни, тейхоєві кислоти, бактеріоцини, ензими, пептиди [31-37]. На відміну від пробіотиків, життєздатність яких є основною вимогою щодо користі для здоров’я, до постбіотиків, як продук- тів ферментації, подібні вимоги відсутні [34]. Для уможливлення індивідуального призначення біопрепаратів наступного покоління слід здійснювати відбір потенційних пробіотичних мікроорганізмів за допомогою методів повногеномного секвенування киш- кового мікробіому [38]. Стратегічно ці підходи дуже відрізняються від тих, що часто застосовуються при виокремленні традиційних пробіотиків. І, що не менш важливо, вони також враховують наявні – виявлені обмеження застосування чи призначення біопрепара- тів імуноскомпроментованим пацієнтам, чи пацієнтам з імунними захворюваннями кишечника та з підвище- ною проникністю епітелію кишечника [14-16]. Next-generation probiotics. Сьогодні виробництво фармабіотиків набуло нового значення за рахунок вико- ристання пробіотичних штамів «нового покоління» – next-generation probiotics (NGPs). Ці пробіотики міс- тять особливі штами, які визначаються технологією секвенування кишкового мікробіому. До NGPs нале- жать штами, які довели свій потенційний ефект у ліку- ванні деяких захворювань (Akkermansia muciniphila, Faecalibacterium prausnitzii, Anaerobutyricum hallii, Bacteroides uniformis, Bacteroides coprocola, Parabacteroides distasonis, Parabacteroides goldsteinii, Hafnia alvei, Odoribacter laneus та Christensenella minuta та ін.) [39]. Доведено, що F. prausnitzii, A. muciniphila та B. fragilis зміцнюють імунну систему, зменшують сиг- налізацію, пов’язану з LPS, покращують активність кишкової мікробіоти та запобігають розвитку негер- метичної кишки шляхом підтримки цілісності кишко- вого бар’єру. Крім того, F. prausntizii може бути ефек- тивним у зменшенні шлунково-кишкових ускладнень, зумовлених хіміотерапією/променевою терапією, тоді як A. muciniphila може підвищити ефективність іму- нотерапії [40]. Згідно літературних даних, P. copri, C. minuta та A. hallii здатні контролювати резистентність до інсу- ліну [39-41]. P. distasonis та P. goldsteinii володіють здатністю контролювати вагу, рівень гіперглікемії та стеатозу печінки у мишей із ожирінням. Крім того, було продемонстровано, що P. distasonis виявляє проти- запальні властивості, а також підвищує бар’єрну функ- цію кишечника. У 2022 році, в дослідженні на мишах, Hueber-Ruano et al. охарактеризували Odoribacter laneus як NGPs через її здатність покращувати чутливість до інсуліну та зменшувати рівні маркерів запалення. Таким чином, введення бактерій, що споживають сукцинат, таких як O. laneus, може бути корисним при цукровому діабеті Intermedical journal, випуск 1, 2024 р. 31 2 типу та ожирінні [40]. Згідно сучасних досліджень, встановлено пряму залежність зниження рівня холес- терину, тригліцеридів і аланінамінотрансферази від кількості мікроорганізмів родини Christensenellaceae. [41, 42]. Необхідно відмітити, що комбінація двох або більше NGPs може максимізувати їхні корисні ефекти. Композиція H. alvei та A. muciniphila може забезпечити додаткові корисні ефекти при ожирінні [43-45]. Проте досліджень, в яких висвітлено побічні ефекти від засто- сування композиції NGPs, все ще не достатньо [45]. Тому використання NGPs, як фармабіотиків нового покоління, має свої лімітуючі фактори. Необхідно визначати точну дозу кожного NGPs, яка має сприят- ливий вплив на людину, оптимальний склад кожного NGPs, а також їх здатність правильно взаємодіяти нор- мальною кишковою мікробіотою [46-48]. Порівняно з традиційними пробіотичними шта- мами, NGPs набагато вразливіші до суворих умов у шлунково-кишковому тракті людини, а їхні функціо- нальні механізми в кишечнику є більш складними [38, 40]. Лімітуючим фактором використання NGPs є не можливість їх культивування in vitro. Сaме тому існує необхідність розробки нових і нaдійних селективних середовищ для успішного культивування необхідних штaмів та технологічного виготовлення інноваційних фармабіотичних препаратів. Технологічні аспекти створення пробіотичних препаратів. При створенні пробіотичних препаратів необхідно звертати увагу на безпеку штамів, здатність коригувати локальну та системну імунну відповідь, антагоністичну активність та наявність окремо визна- чених адгезивних властивостей. При цьому вони не мають проявляти жодної інгібувальної активності по відношенню до коменсальних мікроорганізмів [8, 25]. Існує декілька технологічних прийомів, які забез- печують повне збереження біологічної активності пробіотичних культур мікроорганізмів. Одним з них є низькотемпературне (кріогенне) перероблення та зберігання. Перевагами даного методу є мала кількість технологічних операцій̆, а відтак і контрольних кри- тичних точок для відстеження і попередження імовір- ності небажаної контамінації. До недоліків даного спо- собу відносять відносно коротку тривалість зберігання (рекомендований̆ термін становить 12 місяців) [49-50]. Ліофілізація – спосіб висушування пробіотичних штамів із замороженого стану, в процесі якого вода випаровується в умовах вакууму без утворення льоду. Використання даного методу дозволяє повністю збе- рігати первинну структуру та життєздатність бактерій більше 50 років [37-38]. На відміну від пробіотиків, для постбіотиків омина- ється технічна проблема ефективності колонізації̈ і під- тримки життєздатності й стабільності мікроорганізмів у препараті у високій̆ дозі. Це полегшує доставку актив- них інгредієнтів у потрібне місце в кишечнику [31-35]. Однак, для постбіотиків життєздатність уже є не найважливішим критерієм. Ефективність постбіотиків базується на мікробних метаболітах – білках, ліпідах, вуглеводах, вітамінах, органічних кислотах, компонен- тах клітинної стінки або інших складних молекулах, що утворюються з матриці, яка ферментується [35]. Останнім часом велика увага приділяється постбіо- тикам, які виділені з ферментованих продуктів харчу- вання. При цьому необхідно звертати увагу на методи обробки даних продуктів (термічний, ультразвуковий, опромінення й високий тиск) адже від цього залежи- тиме склад метаболітів [31-36]. Постбіотики можуть підвищувати потенціал активних мікроорганізмів або перетворювати їх на функціональні компоненти в кишечнику людини. Персоніфікований підхід до застосування пер- спективних штамів фармабіотиків. Нами була здійснена спроба дослідити ефективність шта- мів фармабіотиків (Lactobacillus bulgaricus S6, L. delbrueckii subsp. bulgaricus S19, L. rhamnosus S25, L. plantarum A, L. bulgaricus А6, L. bulgaricus А22) для корекції кишкової мікробіоти при синдромі подразненого кишечника (СПК) [51-53]. В ході дослідження було встановлено, що найчастіше дис- бактеріоз зумовлювали понаднормові кількості КУО/мл Enterococcus faecalis, Escherichia. coli, lac-, Actinomyces israelii та Candida albicans. У 90% дослі- джуваних зразків, нами було виявлено низький вміст нормобіоти Lactobacillus casei, Escherichia coli, lac+ та Bifidobacterium Bifidum. Аналізуючи дані індивідуально підібраних фармабі- отиків, було продемонстровано, що штам L. plantarum A проявляє максимальну ефективність лише при корек- ції кишкової нормобіоти, що входили до композиції. Нам вдалось збільшити концентрацію лакто-, біфі- добактерій та E. coli lac+ до показників норми. Хоча використання L. bulgaricus S6 дало можливість знизити кількість лише E. faecalis, в той час як L. rhamnosus S25 – зменшив концентрації A. israelii та C. аlbicans, яких після застосування зазначених штамів, знаходи- лась у межах референтних значень. Інші три досліджувані штами фармабіотиків не мали жодної ефективності при корекції композиції мікроорганізмів при СПК. Таким чином, можна зробити висновок, що при СПК з шести досліджуваних штамів ефективними є лише три – L. plantarum A, L. rhamnosus S25 та L. bulgaricus S6. Це свідчить про необхідність проведення клінічних досліджень ефективності перспективних пробіотичних штамів. Висновки з дослідження. Для відновлення та корекції мікробіоти шлунково-кишкового тракту засто- совують різні тип біопрепаратів (пре-, про-, син-, мета- біотиків). З розвитком сучасних технологій з’явилась можливість використання next-generation probiotics, що сталось проривом у виробництві біопрепаратів нового покоління. Проте, їх призначення має свої лімітуючі фактори, одним з яких є недостатня кількість клініч- них досліджень ефективності та виявлення можливих побічних ефектів. Результати нашого дослідження демонструють позитивний ефект трьох штамів фарма- біотиків L. plantarum A, L. bulgaricus S6, L. rhamnosus S25 на мікробну композицію, типову при СПК. Однак, для з’ясування можливості застосування цих штамів у медичній практиці, необхідне проведення клінічних досліджень. 32 Intermedical journal, випуск 1, 2024 р.
ЛІТЕРАТУРА
1. The usage of probiotics in case of diseases of the gastrointestinal tract associated with other pathological processes: for and against. Бончужна, М. В., Мажак, К. Д., Мотика, О. І., Слесарчук, О. М., Топорович, О. І. Актуальні Проблеми Про- філактичної Медицини, 25, 2024. 12–21. https://doi.org/10.32782/2786-9067-2023-25-2 2. Probiotics and pharmabiotics. Bioengineered Bugs / Hill, C. 1(2), 79–84. 2010 https://doi.org/10.4161/bbug.1.2.10796 3. The concept of probiotics, prebiotics, postbiotics, synbiotics, nutribiotics, and pharmabiotics. Chaudhari, A., & Dwivedi, M. K. Probiotics in the Prevention and Management of Human Diseases, 2022. 1–11. https://doi.org/10.1016/b978-0- 12-823733-5.00013-1 4. Кишкова мікробіота та неалкогольна жирова хвороба печінки: нові аспекти та невирішені питання. / Чере- люк, Н. І., & Курінна, О. Г. Медицина сьогодні і завтра, 82(1), 2020. 16–22. https://doi.org/10.35339/msz.2019.82.01.03 5. Microbiome in 3P Medicine Strategies. In N. Boyko O. Golubnitschaja (Eds.), Advances in Predictive, Preventive and Personalised Medicine. Springer International Publishing. 2023. https://doi.org/10.1007/978-3-031-19564-8 6. Gut microbiota-derived metabolites in obesity: a systematic review. Ejtahed H.-S., Angoorani P., Soroush, A.-R., Hasani- Ranjbar S., Siadat, S.-D., Larijani, B. Bioscience of Microbiota, Food and Health, 39(3), 2020. 65–76. https://doi.org/10.12938/ bmfh.2019-026 7. Our Gut Microbiome: The Evolving Inner Self. Cell / Kundu, P., Blacher, E., Elinav, E., Pettersson, S. 2017, 171(7), 1481–1493. https://doi.org/10.1016/j.cell.2017.11.024 8. Pro- Pre- and Synbiotic Supplementation and Oxalate Homeostasis in 3 PM Context: Focus on Microbiota Oxalate- Degrading Activity. Advances in Predictive, Preventive and Personalised Medicine. Tolstanova, G., Akulenko, I., Serhiichuk, T., Dovbynchuk, T., Stepanova, N. 2023. 335–353. https://doi.org/10.1007/978-3-031-19564-8_12 9. Еffects of mono-, poly- and composite probiotics on the ulceration caused by restraint stress. / Virchenko, O. V., Falalyeyeva, T. M., Beregova, T. V., Spivak, M. Y., Lazarenko, L. M., Demchenko, O. M. Fiziolohichnyĭ Zhurnal, 61(1), 2015. 35–41. https://doi.org/10.15407/fz61.01.035 10. How Probiotics Affect the Microbiota / Wieërs, G., Belkhir, L., Enaud, R., Leclercq, S., Philippart de Foy, J.-M., Dequenne, I., de Timary, P., Cani, P. D. 2020. Frontiers in Cellular and Infection Microbiology, 9. https://doi.org/10.3389/ fcimb.2019.00454 11. Personalized pharmabiotics and individual nutrition for nosology specific correction of microbiota and local immune system biomarkers / Meleshko T., Rukavchuk R., Drobnych V., & Boyko N. // 10th Anniversary of the European Association for Predictive, Preventive and Personalised (3P) Medicine – EPMA World Congress Supplement 2020. – Pilsen, Czech Republic, 2020. – Р. 125–127. 12. Personalized Nutrition for Microbiota Correction and Metabolism Restore in Type 2 Diabetes Mellitus Patients. Meleshko T, Rukavchuk R, Levchuk O, Boyko N. Adv Exp Med Biol. 2022;1369:1-16. doi: 10.1007/5584_2021_621. PMID: 33634376. 13. Personalized pharmabiotics for correction of nosology and individual specific microbiota and immune response. T. V. Meleshko, R. O. Rukavchuk, V. H. Drobnych, N. V. Boyko. EPMA World Congress 2019 : abstracts of the congress (Pilsen, Czech Republic, 19-22 September). Pilsen, 2019. 14. Antioxidative potential of lactobacilli isolated from the gut of Indian people / Achuthan, A. A., Duary, R. К., Madathil, A., Panwar, Н., Kumar, Н., Batish, V. К., et al., 2012. Molecular Biology Reports 39 (8), 7887–7897. doi: 10.1007/s 11033-012-1633-9 15. Homeostatic Immunity and the Microbiota. Belkaid, Y., Harrison, O. J., 2017. Immunity 46 (4), 562–576. doi: 10.1016/j. immuni.2017.04.008 16. A potential immunomodulator in COVID-19 infection management. Singh, K., Rao, A., 2021. Probiotics:. Nutrition Research 87,1–12. doi: 10.10l6/j.nutres.2020.12.014 17. The neuroactive potential o f the human gut microbiota in quality of life and depression. Valles-Colomer, М., Falony, G., Darzi, Y., Tigchelaar, E. F., Wang, J., Tito, R. Y., et al., 2019. Nature microbiology 4 (4), 623–632. doi: 10.1038/ s41564-018-0337-x 18. Патент на корисну модель: Мелешко Т.В., Баті В.В., Паллаг О.В., Симочко Т.М., Бойко Н.В. Патент No 148691 Україна, МПК A61K 36/00, A61K 35/74 (2015.01). Процес одержання композиції пробіотичних штамів та природних пребіотиків для конструювання продуктів харчування, призначених для корекції кишкової мікробіоти. – Nou202008154, Заявлено – 21.12.2020. Опубліковано – 08.09.2021, бюл. No 36/2021. 19. Stress and the Gut-Brain Axis / Kharchenko, Yu. V., Titov H. I., Kryzhanovskyi, D. H., Fedchenko, M. P., Chernenko, H. P., Filipenko, V. V., Miakushko, V. A. (2022). Ukraïnsʹkij Žurnal Medicini, Bìologìï Ta Sportu, 7(4), 137–146. https://doi.org/10.26693/jmbs07.04.137 20. Сучасні підходи до терапії синдрому подразненого кишечника через призму осі «кишечник – мозок». Sirchak, Ye. S. 2021. Gastroenterology, 52(3), 157–167. https://doi.org/10.22141/2308-2097.52.3.2018.141845 21. Мікробіом кишечника людини: науково-практичні засади та досягнення. / Іванова А., Яловенко, О., Дуган О. 2021. InterConf, 231–260. https://doi.org/10.51582/interconf.7-8.11.2021.024 22. Fülling C., Dinan T. G., Cryan J. F. Gut Microbe to Brain Signaling: What Happens in Vagus.... Neuron, 101(6), 2019. 998–1002. https://doi.org/10.1016/j.neuron.2019.02.008 23. Skolnick S. D., GreigьN. H. Microbes and Monoamines: Potential Neuropsychiatric Consequences of Dysbiosis. Trends in Neurosciences, 42(3), 2019. 151–163. https://doi.org/10.1016/j.tins.2018.12.005 24. Wall R, Cryan J.F, Ross R.P, Fitzgerald G.F, Dinan TG, Stanton C. Bacterial neuroactive compounds produced by psychobiotics. Adv Exp Med Biol. 2014;817:221–239. PMID: 24997036. doi: 10.1007/978-1-4939-0897-4_10 Intermedical journal, випуск 1, 2024 р. 33 25. Olofsson L.E. Bckhed F. The Metabolic Role and Therapeutic Potential of the Microbiome. Endocr. Rev. 2022, 43, 907-926. [Google Scholar] [CrossRef] 26. Кедик А. В., Куцин О. О. Метаболічні ефекти інгібіторів натрійзалежного котранспортера глюкози 2 типу. Clinical Endocrinology and Endocrine Surgery, 4, 2022. 42–58. https://doi.org/10.30978/cees-2022-4-42 27. Robertson R.C, Manges A.R, Finlay B.B, Prendergast A.J. The human microbiome and child growth – first 1000 days and beyond. Trends Microbiol. 2019;27:131–147. PMID: 30529020. doi: 10.1016/j.tim.2018.09.008 28. Olin A, Henckel E, Chen Y, Lakshmikanth T, Pou C, Mikes J, et al. Stereotypic immune system development in newborn children. Cell. 2018;174:1277–1292. PMID: 30142345. PMCID: PMC6108833. doi: 10.1016/j. cell.2018.06.045 29. Jameson KG, Hsiao EY. Linking the gut microbiota to a brain neurotransmitter. Trends Neurosci. 2018;41:413- 414. PMID: 29933773. PMCID: PMC7004240. doi: 10.1016/j.tins.2018.04.001 30. Крижак Л. М., Калініна Г. П. Метабіотики–розвиток пробіотичної концепції. Технологія виробництва і пере- робки продукції тваринництва: зб. наук. пр. 2022.No 1 (170). С. 135–142. 31. Ефективність застосування екологічно безпечних композицій пробіотиків та наноматеріалів у сільськогоспо- дарському виробництві. Харчишин В. М., Бітюцький В. С., Мельниченко О. М., Цехмістренко О. С., Цехмістренко С. І., Тимошок Н. О., Співак М. Я. Європейський зелений курс та водна політика України в умовах кліматичних змін. Націо- нальна науково-практична конференція. (31 березня 2021р. Київ), 51–54. http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/6519 32. Prebiotics, probiotics, synbiotics, paraprobiotics and postbiotic compounds in IBD / Martyniak, A., Medyńska- Przęczek, A., Wędrychowicz, A., Skoczeń, S., & Tomasik, P. J. 2021. Biomolecules, 11(12), 1903. 33. Scott E, De Paepe K, Van de Wiele T. Postbiotics and Their Health Modulatory Biomolecules. Biomolecules. 2022 Nov 4;12(11):1640. doi:10.3390/biom12111640. 34. Algieri F., Tanaskovic N., Rincon C. C., Notario E., Braga D., Pesole G., Rescigno M. Lactobacillus paracasei CNCM I-5220-derived postbiotic protects from the leaky-gut. Frontiers in Microbiology, 14, 2023.724 35. Żółkiewicz J., Marzec A., Ruszczyński M., Feleszko W. Postbiotics–a step beyond pre-and probiotics. Nutrients, 12(8), 2020. 2189. https://doi.org/10.3390/nu12082189 36. Śliżewska K., Markowiak-Kopeć P., Śliżewska W. The role of probiotics in cancer prevention. Cancers, 13(1), 2021. 20. https://doi.org/10.3390/cancers13010020 37. de Almada CN, Almada CN, Martinez RCR, Sant’Ana AS. Paraprobiotics: Evidences on their ability to modify biological responses, inactivation methods and perspectives on their application in foods. Trends Food Sci Technol. 2016;58:96-114. doi:10.1016/j.tifs.2016.09.011. 38. Manassi C. F., de Souza S. S., Hassemer G. de S., Sartor S., Lima C. M. G., Miotto M., De Dea Lindner J., Rezzadori K., Pimentel T. C., Ramos G. L. de P. A., Esmerino E., Holanda Duarte M. C. K., Marsico E. T., Verruck S. Functional meat products: Trends in pro-, pre-, syn-, para- and post-biotic use. Food Research International, 154, 2022. 111035. https://doi. org/10.1016/j.foodres.2022.111035 39. Kaźmierczak-Siedlecka K., Skonieczna-Żydecka K., Hupp T., Duchnowska R., Marek-Trzonkowska,N., Połom K. Next- generation probiotics – do they open new therapeutic strategies for cancer patients? Gut Microbes, 14(1). 2022. https://doi.org/ 10.1080/19490976.2022.2035659 40. Next-Generation Probiotics – The Future of Biotherapeutics. (2022). Microbial Bioactive, 5(1). https://doi.org/10.25163/ microbbioacts.514309 41. Zhang H, Duan Y, Cai F, et al. Next-Generation Probiotics: Microflora Intervention to Human Diseases. Biomed Res Int. 2022 Nov 16;2022:5633403. doi:10.1155/2022/5633403. 42. Mazier W., Le Corf K., Martinez C., Tudela H., Kissi D., Kropp C., Coubard C., Soto M., Elustondo F., Rawadi G., Claus, S. P. A New Strain of Christensenella minuta as a Potential Biotherapy for Obesity and Associated Metabolic Diseases. Cells, 10(4), 2021. 823. https://doi.org/10.3390/cells10040823 43. Ndongo S., Khelaifia S., Fournier P.-E., Raoult D. Christensenella massiliensis, a new bacterial species isolated from the human gut. New Microbes and New Infections, 12, 2016. 69–70. https://doi.org/10.1016/j.nmni.2016.04.014 44. Torres-Sánchez A., Ruiz-Rodríguez A., Ortiz P., Moreno M. A., Ampatzoglou A., Gruszecka-Kosowska A., Monteoliva- Sánchez M., Aguilera M. Exploring Next Generation Probiotics for Metabolic and Microbiota Dysbiosis Linked to Xenobiotic Exposure: Holistic Approach. International Journal of Molecular Sciences, 23(21), 2022. 12917. https://doi.org/10.3390/ ijms232112917 45. Bui T. P. N., de Vos W. M. Next-generation therapeutic bacteria for treatment of obesity, diabetes, and other endocrine diseases. Best Practice & Research Clinical Endocrinology & Metabolism, 35(3), 2021. 101504. https://doi. org/10.1016/j.beem.2021.101504 46. Vallianou N. G., Kounatidis D., Tsilingiris D., Panagopoulos F., Christodoulatos G. S., Evangelopoulos A., Karampela I., Dalamaga, M. The Role of Next-Generation Probiotics in Obesity and Obesity-Associated Disorders: Current Knowledge and Future Perspectives. International Journal of Molecular Sciences, 24(7), 2023. 6755. https://doi.org/10.3390/ijms24076755 47. Chang C. J., Lin T. L., Tsai,Y. L., Wu,T. R., Lai W. F., Lu C. C., Lai H. C. Next generation probiotics in disease amelioration. Journal of food and drug analysis, 27(3), 2019. 615–622. https://doi.org/10.1016/j.jfda.2018.12.011 48. Singh T. P., Natraj B. H. Next-generation probiotics: a promising approach towards designing personalized medicine. Critical Reviews in Microbiology, 47(4), 2021. 479–498. https://doi.org/10.1080/1040841x.2021.1902940 49. Kaźmierczak-Siedlecka K., Skonieczna-Żydecka K., Hupp T., Duchnowska R., Marek-Trzonkowska N., Połom K. Next- generation probiotics–do they open new therapeutic strategies for cancer patients?. Gut Microbes, 14(1), 2022. 2035659. https:// doi.org/10.1080/19490976.2022.2035659 50. Danylenko S., Naumenko O., Potemska O. Biotechnology as the basis of modern innovative food production technologies. Food Resources, 7(12), 2019. 64–73. https://doi.org/10.31073/foodresources2019-12-07 34 Intermedical journal, випуск 1, 2024 р. 51. Камінська С. В., Ясінська І. Л., Башта А. О., Основи кріогенних і сушильних технологійлабораторний практи- кум для здобувачів освіт. ступ. «Бакалавр» спец. 181 «Харчові технології» освіт.-проф. програми «Харчові технології та інженерія» ден. та заоч. форм навч.Нац. ун-т харч. технол. Київ : НУХТ, 2019. 34 с. 52. Dorofeyev A., Rudenko M., Cheverda Т. STATE OF THE GUT MICROBIOTA IN PATIENTS WITH METABOLIC- ASSOCIATED FATTY LIVER DISEASE WITH TYPE 2 DIABETES MELLITUS. Proceeding of the Shevchenko Scientific Society. Medical Sciences, 2022. 69(2). https://doi.org/10.25040/ntsh2022.02.12 53. Dorofeyev A. E., Tkach S. M., Prikhodko V. M., Hurkalo Y. Z., Zhihal Y.V., Kryvoruk O. M. Changes in the intestinal microbiome in patients with post––infectious irritable bowel syndrome and current possibilities of their correction. Modern Gastroenterology, 1, 2024. 25–35. https://doi.org/10.30978/mg-2024-1-25 REFERENCES 1. Bonchuzhna M. V., Mazhak K. D., Motyka O. I., Slesarchuk O. M., Topo-rovych O. I. (2024). Zastosuvannya probiotykiv pry zakhvoryuvannyakh shlunkovo-kyshkovoho traktu, povʺyazanykh z inshymy patolohichnymy protsesamy: za i proty. Aktualʹni problemy profilaktychnoyi medytsyny, 25, 12–21. https://doi.org/10.32782/2786-9067-2023-25-2 [in Ukrainian] 2. Hill, C. (2010). Probiotics and pharmabiotics. Bioengineered Bugs, 1(2), 79–84. https://doi.org/10.4161/bbug.1.2.10796 [in English] 3. Chaudhari, A. & Dwivedi, M.K. (2022). The concept of probiotics, prebiotics, postbiotics, synbiotics, nutribiotics, and pharmabiotics. Probiotics in the Prevention and Management of Human Diseases, 1–11. https://doi.org/10.1016/b978-0- 12-823733-5.00013-1 [in English] 4. Cherelyuk N., Kurinna O.H. (2020). Kyshkova mikrobiota ta nealkoholʹna zhyrova khvoroba khvoroby: novi aspekty ta nevyrisheni py-tannya. Medytsyna Sʹohodni i Zavtra, 82(1). https://doi.org/10.35339/msz.2019.82.01.03 [in Ukrainian] 5. Boyko, N. & Golubnitschaja, O. (Eds.) (2023). Microbiome in 3P Medicine Strategies: Advances in Predictive, Preventive and Personalised Medicine. Springer International Publishing. https://doi.org/10.1007/978-3-031-19564-8 [in English] 6. EJTAHED, H.-S., ANGOORANI, P., SOROUSH, A.-R., HASANI-RANJBAR, S., SIADAT, S.-D. & LARIJANI, B. (2020). Gut microbiota-derived metabolites in obesity: a systematic review. Bioscience of Microbiota, Food and Health, 39(3), 65–76. https://doi.org/10.12938/bmfh.2019-026 [in English] 7. Kundu, P., Blacher, E., Elinav, E. & Pettersson, S. (2017). Our Gut Microbiome: The Evolving Inner Self. Cell, 171(7), 1481–1493. https://doi.org/10.1016/j.cell.2017.11.024 [in English] 8. Tolstanova, G., Akulenko, I., Serhiichuk, T., Dovbynchuk, T. & Stepanova, N. (2023). Pro- Pre- and Synbiotic Supplementation and Oxalate Homeostasis in 3 PM Context: Focus on Microbiota Oxalate-Degrading Activity. Advances in Predictive, Preventive and Personalised Medicine, 335–353. https://doi.org/10.1007/978-3-031-19564-8_12 [in English] 9. Virchenko, O. V., Falalyeyeva, T. M., Beregova, T. V., Spivak, M. Y., Lazarenko, L. M. & Demchenko, O. M. (2015). ЕFFECTS OF MONO-, POLY- AND COMPOSITE PROBIOTICS ON THE ULCERATION CAUSED BY RESTRAINT STRESS. Fiziolohichnyĭ Zhurnal, 61(1), 35–41. https://doi.org/10.15407/fz61.01.035 [in English] 10. Wieërs, G., Belkhir, L., Enaud, R., Leclercq, S., Philippart de Foy, J.-M., Dequenne, I., de Timary, P. & Cani, P. D. (2020). How Probiotics Affect the Microbiota. Frontiers in Cellular and Infection Microbiology, 9. https://doi.org/10.3389/ fcimb.2019.00454 [in English] 11. Meleshko, T., Rukavchuk, R., Drobnych V. & Boyko, N. (2020) Personalized pharmabiotics and individual nutrition for nosology specific correction of microbiota and local immune system biomarkers. // 10th Anniversary of the European Association for Predictive, Preventive and Personalised (3P) Medicine – EPMA World Congress Supplement 2020. – Pilsen, Czech Republic, 2020. – Р. 125–127. [in English] 12. Meleshko, T., Rukavchuk, R., Levchuk O. & Boyko N. (2022) Personalized Nutrition for Microbiota Correction and Metabolism Restore in Type 2 Diabetes Mellitus Patients. Adv Exp Med Biol. 2022;1369:1-16. doi: 10.1007/5584_2021_621. PMID: 33634376. [in English] 13. T. V. Meleshko, R. O. Rukavchuk, V. H. Drobnych, N. & Boyko. V. (2019) Personalized pharmabiotics for correction of nosology and individual specific microbiota and immune response / EPMA World Congress 2019 : abstracts of the congress (Pilsen, Czech Republic, 19-22 September). Pilsen, 2019. [in English] 14. Achuthan, A. A., Duary, R. К., Madathil, A., Panwar, Н., Kumar, Н., Batish, V. К., et al., (2012). Antioxidative potential of lactobacilli isolated from the gut of Indian people. Molecular Biology Reports 39 (8), 7887–7897. doi: 10.1007/s 11033-012-1633-9 [in English] 15. Belkaid, Y. & Harrison, O. J., (2017). Homeostatic Immunity and the Microbiota. Immunity 46 (4), 562–576. doi: 10.1016/j.immuni.2017.04.008 [in English] 16. Singh, K. & Rao, A., (2021). Probiotics: A potential immunomodulator in COVID-19 infection management. Nutrition Research 87, 1–12. doi: 10.10l6/j.nutres.2020.12.014 [in English] 17. Valles-Colomer, М., Falony, G., Darzi, Y., Tigchelaar, E. F., Wang, J., Tito, R. Y., et al., (2019). The neuroactive potential o f the human gut microbiota in quality of life and depression. Nature microbiology 4 (4), 62–-632. doi: 10.1038/ s41564-018-0337-x [in English] 18. Patent na korysnu modelʹ: Meleshko T.V., Bati V.V., Pallah O.V., Symochko T.M. & Boyko N.V. Patent No 148691 Ukrayina, MPK A61K 36/00, A61K 35/74 (2015.01). Protses zberezhennya kompozytsiyi probiotychnykh shtamiv ta pryrodnykh prebiotykiv dlya konstruyuvannya produktiv kharchuvannya, pryznachenykh dlya korektsiyi kyshkovoyi mikrobioty. – Nou202008154, Zayavleno – 21.12.2020. Opublikovano – 08.09.2021, byul. No 36/2021. [in Ukrainian] 19. Kharchenko, Yu. V., Titov, H. I., Kryzhanovskyi, D. H., Fedchenko, M. P., Chernenko, H. P., Filipenko, V. V. & Miakushko, V. A. (2022). Stress and the Gut-Brain Axis. Ukraïnsʹkij Žurnal Medicini, Bìologìï Ta Sportu, 7(4), 137–146. https:// doi.org/10.26693/jmbs07.04.137 [in Ukrainian] Intermedical journal, випуск 1, 2024 р. 35 20. Sirchak, YU. S. (2021). Suchasni pidkhody do terapiyi syndromu podraznenoho kyshechnyka cherez pryzmu osi «kyshechnyk–mozok». GASTROENTEROLOGY, 52(3), 157–167. https://doi.org/10.22141/2308-2097.52.3.2018.141845 [in Ukrainian] 21. Ivanova, A., Yalovenko, O. & Duhan, O. (2021). MIKROBIOM KYSHECHNYKA LYUDYNY: NAUKOVO- PRAKTYCHNI ZASADY TA DOSYAHNENNYA. InterConf, 231–260. https://doi.org/10.51582/interconf.7-8.11.2021.024 [in Ukrainian] 22. Fülling, C., Dinan, T.G. & Cryan, J.F. (2019). Gut Microbe to Brain Signaling: What Happens in Vagus. Neuron. 101: 998–1002. PMID: 30897366. doi: 10.1016/j.neuron.2019.02.008 [in English] 23. Skolnick, S.,D. & Greig, N.H. (2019). Microbes and monoamines: potential neuropsychiatric consequences of dysbiosis. Trends Neurosci. 42:151–163. PMID: 30795845. doi: 10.1016/j.tins.2018.12.005 [in English] 24. Wall, R., Cryan, J.F., Ross, R.P., Fitzgerald, G.F., Dinan, T.G. & Stanton C. (2014). Bacterial neuroactive compounds produced by psychobiotics. Adv Exp Med Biol. 817:221–239. PMID: 24997036. doi: 10.1007/978-1-4939-0897-4_10 [in English] 25. Olofsson, L.E. & Bäckhed, F. (2022). The Metabolic Role and Therapeutic Potential of the Microbiome. Endocr. Rev. 43, 907–926.[in English] 26. Kedyk A.V. & Kutsyn, O.O. (2022). Metabolichni efekty inhibitoriv natriyzalezhnoho kotransportera hlyukozy 2 typu. Klinichna endokrynolohiya ta endokrynna khirurhiya, 4, 42–58. https://doi.org/10.30978/cees-2022-4-42 27. Robertson, R.C., Manges, A.R., Finlay, B.B. & Prendergast, A.J. (2019). The human microbiome and child growth – first 1000 days and beyond. Trends Microbiol. 27:131-147. PMID: 30529020. doi: 10.1016/j.tim.2018.09.008 [in English] 28. Olin, A., Henckel, E., Chen, Y., Lakshmikanth, T., Pou, C., Mikes, J., et al. (2018). Stereotypic immune system development in newborn children. Cell. 174:1277–1292. PMID: 30142345. PMCID: PMC6108833. doi: 10.1016/j. cell.2018.06.045 [in English] 29. Jameson, K.G. & Hsiao, E.Y. (2018). Linking the gut microbiota to a brain neurotransmitter. Trends Neurosci. 41:413–414. PMID: 29933773. PMCID: PMC7004240. doi: 10.1016/j.tins.2018.04.001 [in English] 30. Kryzhak, L.M. & Kalinina, H. (2022). Metabiotyky–rozvytok probiotychnoyi kontseptsiyi. Tekhnolohiya vyrobnytstva i pererobky produktsiyi tvarynnytstva: zb. nauk. pr. No 1 (170). S. 135–142. [in Ukrainian] 31. Kharchyshyn, V.M., Bityutsʹkyy, V.S., Melʹnychenko, O.M. Tsekhmistrenko, O. S., Tsekhmistrenko, S. I., Tymoshok, N. O. & Spivak, M.Ya. (2021). Efektyvnistʹ zastosuvannya ekolohichno bezpechnykh kompozytsiy probiotykiv ta nanomaterialiv u silʹsʹkohospodarsʹkomu vyrobnytstvi. Yevropeysʹkyy zelenyy kurs ta vodna polityka Ukrayiny v umovakh klimatychnykh zmin. Natsionalʹna naukovo-praktychna konferentsiya. (31 bereznya 2021r. Kyyiv), 51–54. http://rep.btsau.edu. ua/handle/BNAU/6519 [in Ukrainian] 32. Martyniak, A., Medyńska-Przęczek, A., Wędrychowicz, A., Skoczeń, S. & Tomasik, P. J. (2021). Prebiotics, probiotics, synbiotics, paraprobiotics and postbiotic compounds in IBD. Biomolecules, 11(12), 1903. [in English] 33. Scott, E., De Paepe, K. & Van de Wiele, T. (2022). Postbiotics and Their Health Modulatory Biomolecules. Biomolecules. Nov 4;12(11):1640. doi:10.3390/biom12111640. [in English] 34. Algieri, F., Tanaskovic, N., Rincon, C. C., Notario, E., Braga, D., Pesole, G. & Rescigno, M. (2023). Lactobacillus paracasei CNCM I-5220-derived postbiotic protects from the leaky-gut. Frontiers in Microbiology, 14, 724 [in English] 35. Żółkiewicz, J., Marzec, A., Ruszczyński, M. & Feleszko, W. (2020). Postbiotics–a step beyond pre-and probiotics. Nutrients, 12(8), 2189. 36. Śliżewska, K., Markowiak-Kopeć, P. & Śliżewska, W. (2021). The role of probiotics in cancer prevention. Cancers, 13(1), 20. [in English] 37. de Almada, C.N., Almada, C.N., Martinez, R.C. & Sant’Ana, A.S. (2016). Paraprobiotics: Evidences on their ability to modify biological responses, inactivation methods and perspectives on their application in foods. Trends Food Sci Technol. 58:96–114. doi:10.1016/j.tifs.2016.09.011. [in English] 38. Manassi, C. F., de Souza, S. S., de Souza Hassemer, G., Sartor, S., Lima, C. M. G., Miotto, M. & Verruck, S. (2022). Functional meat products: Trends in pro-, pre-, syn-, para-and post-biotic use. Food Research International, 154, 111035. [in English] 39. Kaźmierczak-Siedlecka, K., Skonieczna-Żydecka, K., Hupp, T., Duchnowska, R., Marek-Trzonkowska, N. & Połom, K. (2022). Next-generation probiotics–do they open new therapeutic strategies for cancer patients?. Gut Microbes, 14(1), 2035659. [in English] 40. Fakruddin, M., Shishir, M. A., Yousuf, Z. & Khan, M. S. S. Next-Generation Probiotics-The Future of Biotherapeutics. [in English] 41. Zhang, H., Duan,Y., Cai, F. et al. (2022). Next-Generation Probiotics: Microflora Intervention to Human Diseases. Biomed Res Int. Nov 16;2022:5633403. doi:10.1155/2022/5633403. [in English] 42. Mazier, W., Corf, K.L., Martinez, C., Tudela, H. Kissi, D., Kropp, C. Coubard, C., Soto, M., Elustondo, F., Rawadi, G., et al. (2021). A New Strain of Christensenella minuta as a Potential Biotherapy for Obesity and Associated Metabolic Diseases. Cells, 10, 823. [in English] 43. Ndongo, S., Khelaifia, S., Fournier, P.E. & Raoult, D. (2016,). Christensenella massiliensis, a new bacterial species isolated from the human gut. New Microbes New Infect. 12, 69–70. [in English] 44. Torres-Sánchez, A., Ruiz-Rodríguez, A., Ortiz, P., Moreno, M. A., Ampatzoglou, A., Gruszecka-Kosowska, A. & Aguilera, M. (2022). Exploring Next Generation Probiotics for Metabolic and Microbiota Dysbiosis Linked to Xenobiotic Exposure: Holistic Approach. International Journal of Molecular Sciences, 23(21), 12917. [in English] 45. Bui, T. P. N. & de Vos, W. M. (2021). Next-generation therapeutic bacteria for treatment of obesity, diabetes, and other endocrine diseases. Best Practice & Research Clinical Endocrinology & Metabolism, 35(3), 101504. [in English] 36 Intermedical journal, випуск 1, 2024 р. 46. Vallianou, N. G., Kounatidis, D., Tsilingiris, D., Panagopoulos, F., Christodoulatos, G. S., Evangelopoulos, A. & Dalamaga, M. (2023). The Role of Next-Generation Probiotics in Obesity and Obesity-Associated Disorders: Current Knowledge and Future Perspectives. International Journal of Molecular Sciences, 24(7), 6755. [in English] 47. Chang, C. J., Lin, T. L., Tsai, Y. L., Wu, T. R., Lai, W. F., Lu, C. C. & Lai, H. C. (2019). Next generation probiotics in disease amelioration. Journal of food and drug analysis, 27(3), 615–622. [in English] 48. Singh, T. P. & Natraj, B. H. (2021). Next-generation probiotics: a promising approach towards designing personalized medicine. Critical Reviews in Microbiology, 47(4), 479–498. [in English] 49. Kaźmierczak-Siedlecka, K., Skonieczna-Żydecka, K., Hupp, T., Duchnowska, R., Marek-Trzonkowska, N. & Połom, K. (2022). Next-generation probiotics–do they open new therapeutic strategies for cancer patients?. Gut Microbes, 14(1), 2035659. [in English] 50. Danylenko, S., Naumenko, O. & Potemska, O. (2019). Biotechnology as the basis of modern innovative food production technologies. Food Resources, 7(12), 64–73. https://doi.org/10.31073/foodresources2019-12-07 [in Ukrainian] 51. Kaminsʹka, S.V., Yasinsʹka, I.L. & Bashta, A.O. (2019). Osnovy kriohennykh i sushilʹnykh tekhnolohiy laboratornyy praktykum dlya zdobuvachiv osvity. stup. «Bakalavr» spets. 181 «Kharchovi tekhnolohiyi» osvit.-prof. prohramy «Kharchovi tekhnolohiyi ta inzheneriya» den. ta zaoch. form navch. Nats. un-t kharch. tekhnol. Kyyiv : NUKHT, 2019. 34 s. [in Ukrainian] 52. Dorofeyev, A., Rudenko, M. & Cheverda, Т. (2022). STATE OF THE GUT MICROBIOTA IN PATIENTS WITH METABOLIC-ASSOCIATED FATTY LIVER DISEASE WITH TYPE 2 DIABETES MELLITUS. Proceeding of the Shevchenko Scientific Society. Medical Sciences, 69(2). https://doi.org/10.25040/ntsh2022.02.12 [in English] 53. Dorofeyev, A. E., Tkach, S. M., Prikhodko, V. M., Hurkalo, Y. Z., Zhihal, Y. V., & Kryvoruk, O. M. (2024). Changes in the intestinal microbiome in patients with post––infectious irritable bowel syndrome and current possibilities of their correction. Modern Gastroenterology, 1, 25–35. https://doi.org/10.30978/mg-2024-1-25 [in English]
Коментарі